Московський Інститут медіа, архітектури та дизайну «Стрелка» створений 2009 року, щоб змінити культурний ландшафт і загальний вигляд російських міст. Інститут з експериментальним підходом до освіти має власне видавницво Strelka Press, яке друкує російські та перекладні урбаністичні дослідження. Це не лише серйозні теоретичні роботи, а й науково-популярні тексти, які варто читати будь-кому з жителів сучасних міст. Про кілька минулорічних видань піде мова у першому огляді урбаністичної літератури для всіх, підготовленому Юлією Конопляною — співорганізаторкою циклу лекцій про письменників.
Історія міст майбутнього (A History of Future Cities)
Автор: Деніел Брук
Видавництво: Strelka Press, Москва, 2014
Книга американського журналіста, автора The New York Times і The Nation, лауреата премії Winterhouse Award, розповідає про перші центри глобального капіталізму за межеми західного світу. Головні герої «Історії міст майбутнього» – Петербург, Мумбай, Шанхай і Дубай – на перший погляд геть не схожі між собою. Проте ці чотири зовсім різних міста втілили спроби азіатських країн прорубати «вікно у Європу».
«Історія міст майбутнього» не схожа на наукові дослідження. Цей текст написаний журналістом. У кожному місті Деніел Брук прожив місяць, а на вивчення архівів витратив лише семестр. Проте його книга прекрасно демонструє, наскільки вигляд міста залежить від політичних поглядів його засновників.
Експериментальні мегаполіси, побудовані за праобразом західних міст, стали, на думку Брука, взірцями майбутього азіатських цивілізацій.
Журналіст не просто описує процеси модернізації та вестернізації східних міст, а й виявляє модель розвитку, спільну для цих втілених у життя утопій: ворота на Захід у певний момент виявляються більш «західними», ніж оригінал, хоча й гротескними.
Медійне місто: медіа, архітектура та міський простір (The Media City: Media, Architecture and Urban Space)
Автор: Скотт Маккуайр
Видавництво: Strelka Press, Москва, 2014
«Медійне місто» – це коротка історія наступу технологій на місто та його жителів. Приправляючи своє міждисциплінарне дослідження цитатами Беньяміна, Жижека та МакЛюена, Скотт Маккуайр намагається зрозуміти, як міста перетворилися з індустріальних центрів на простори комунікації. Австралійський гуру урбаністики демонструє тісний взаємозв’язок історії архітектури та медіа, адже сучасні міста виникали і розвивалися паралельно з медійними технологіями. Маккуайр прослідковує неочевидні зв’язки між речами і явищами, які, на перший погляд, взагалі не дотичні один до одного: цифровими мережами та цифровою архітектурою, веб-камерами й екранами у публічних просторах, феноменами «суспільства стеження» і Reality TV. Дослідник, зокрема, аналізує трансформацію зв’язки «кіно-місто», характерної для індустріальних мегаполісів 1920-х років, у новий тандем «компьютер-місто».
На думку Маккуайра, будь-які нові комунікаційні технології спочатку сприймаються як такі, що знищують час і простір. Проте згодом більшість з них розчиняються у повсякденності настільки, що ми більше їх не помічаємо, хоча вони щоразу змінюють і наш досвід сприйняття навколишнього світу. Соціальні практики взаємодіють з архітектурою, засоби масової комунікації впливають на соціальний досвід. Сучасне місто вже не можливо відділити від медіа. Виникнення та розвиток просторових медіаплатформ створило сплав медіа й архітектури – медійне місто.
Голодне місто: як їжа формує наше життя (Hungry City: How Food Shapes Our Lives)
Автор: Керолін Стіл
Видавництво: Strelka Press, Москва, 2014
Міста, як і люди, – стверджує Керолін Стіл, – це те, що вони їдять, а «Голодне місто» – книга про те, як вони їдять. Британська архітекторка писала своє дослідження сім років, а матеріали для нього, за її словами, збирала мало не з дитинства.
Керолін Стіл намагається зрозуміти головний парадокс міської цивілізації: більшість жителів мегаполісів навіть не задумується, як їжа потрапляє на їхні столи, хоча цей процес потребує титанічних зусиль. Щоб підтримувати життя великого міста, щодня необхідно виготовити, транспортувати, продати, приготувати, з’їсти й утилізувати мільйони порцій їжі. Ця безперервна робота впливає на соціальне життя і планету більше, ніж будь-яка інша людська діяльність. Спосіб харчування розмежовує місто та село, формує транспортну інфраструктуру та систему утилізації відходів, впливає на архітектуру, створює робочі місця, визначає планування квартир і наповнення перших поверхів будинків. «Голодне місто» описує гігантський «харчовий ланцюг», який не просто обслуговує місто, а лежить в основі його способу життя.
Текст: Юлія Конопляна
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23426 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті