Українська армія поступово звільняє міста від російських окупантів. Мешканці звільнених міст і сіл хочуть повернутись до своїх домівок. Але крім зруйнованих будівель і спалених полів російські війська залишають по собі заміновані міські стежки, галявини, парки і навіть техніку.
За даними Асоціації саперів України, більше 82,5 тисяч квадратних метрів території України вже потребує розмінування. Як показує досвід гуманітарного розмінування після бойових дій на сході України в 2014-2015 роках, щоб повністю зробити безпечною таку територію, знадобиться приблизно 250 мільярдів доларів. Втім, поки війна триває, всі збитки підрахувати неможливо.
Як повідомляє ДСНС, наразі найбільш небезпечними регіонами є Донецька, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Сумська, Чернігівська, Харківська та Херсонська області. Там ведуться особливо запеклі бої з використанням різних типів озброєння і боєприпасів. Це створює загрозу підриву місцевих мешканців як у населених пунктах, так і поза їхніми межами, ускладнює або унеможливлює доступ до об’єктів критичної інфраструктури, заважає фермерам займатися сільським господарством тощо.
То на які найбільш поширені вибухонебезпечні предмети можна натрапити зараз і чим вони загрожуть?
Що робити, якщо поруч міна?
При виявлені підозрілого предмету, перш за все, необхідно зупинитись та заспокоїтись, розповідають у ДСНС. Далі слід повідомити про небезпеку тих, хто поруч, і перевірити, чи є довкола мотузки або дроти. В жодному разі не можна наближатися до підозрілого предмета або зрушувати його з місця. Натомість треба відійти на безпечну відстань (щонайменше 100 метрів) тим самим шляхом, яким ви йшли раніше.
Місця виявлення вибухонебезпечного предмета слід запам’ятати, з підручних засобів зробити маркування і розмістити на безпечній відстані. Детальну інформацію про знайдений предмет надати за телефонами 101, 102 або 112. Рятувальники попереджають, що для дзвінка краще відійти подалі від небезпечного предмета. Користуватися мобільним телефоном поруч строго забороняють.
Зрештою, можна запам’ятати три прості правила в разі зіткнення з вибухонебезпечним предметом: не підходь, не чіпай, телефонуй 101, наполягає Тимур Пістрюга, голова правління Асоціації саперів України.
Розмінуванням, яке відбувається у кілька етапів, мають займатися виключно кваліфіковані спеціалісти. Останній гуманітарний етап розмінування передбачає надання землі кінцевому споживачу і надання гарантій безпеки. Тільки після цього місцевість стає знову придатною для цивільного життя.
Скільки часу відбуватиметься розмінування?
Після війни на Балканах (1991-1995) Хорватії знадобилося більше 20 років, щоб очистити свою територію від вибухонебезпечних предметів, залишків війни. Водночас саме цю модель експерти називають найбільш вдалою.
«Розмінувати все до кінця достатньо складно. Навіть у Хорватії залишилося близько 3% важкодоступної території, яка все ще потребує розмінування», – пояснює Тимур Пістрюга.
До роботи хорвати залучали робототехніку – механічні комплекси, які керуються дистанційно. Це ефективно, але дорого, зазначає експерт. На його думку, Україна має вивчати різні досвіди та моделі, але, зрештою, випрацювати свій принцип, який відповідатиме наши економічним можливостям.
Експертам зрозуміло одне – мапи потенційно небезпечної території потрібно складати з перших хвилин війни. Досвід України у 2014-2015 роках показав, що без такої роботи дуже важко розпочати ефективний процес гуманітарної протимінної діяльності. Підрахунок таких збитків України внаслідок російських військових злочинів є нагальною потребою та завданням державного значення, вважають в Асоціації саперів.
Яких боєприпасів варто остерігатися українцям?
У воєнній справі застосовують різні типи мін, зокрема протитанкові, протитранспортні, протидесантні, протипіхотні тощо. Останні спрямовані здебільшого на ураження живої сили супротивника, спрацьовують від ваги 3-5 кілограмів і є знаряддям війни невибіркової дії.
Через негуманність протипіхотних мін у 1997 році цивілізований світ підписав Оттавську конвенцію, де домовився припинити їхнє використання як засобів збройної боротьби. Україна приєдналася до цієї домовленості у 1999 році, Росія – ніколи. На той час наша держава володіла п’ятим найбільшим арсеналом протипіхотних мін у світі.
На початку російсько-української війни у 2014 році Росія активно використовувала успадкований радянський арсенал протипіхотних мін. Велика ймовірність, що саме цими мінами переповнені наші поля і міста після повномасштабного вторгнення окупантських військ в Україну зараз.
Фугасна протипіхотна міна натискної дії (ПФМ-1 та ПФМ-1С) буває зеленого і коричневого кольору, має пластмасовий корпус і маленький розмір (11*6*2 сантиметри), встановлюється дистанційним мінуванням. Версія ПФМ-1С обладнана пристроєм самоліквідації, який спрацьовує впродовж сорока годин після установки (час залежить від погодних умов і температури). Така міна вибухає від натискання вагою до п’яти кілограмів на датчик цілі. Як наслідок, людина може серйозно покалічитись чи втратити ногу.
Наприкінці лютого 2022 року росіяни скидали касетні бомби з такими мінами під час атаки на Харків. Ці міни, які через форму називають російським словом «Лепесток» (пелюстка), багато застосовували в Афганській війні. Тоді через незвичну форму пластикового корпусу діти нерідко сприймали її іграшку й отримували серйозні поранення або гинули. Їхнє використання заборонене Женевською конвенцією від 12 серпня 1949 року, яка передбачає захист жертв міжнародних збройних конфліктів.
Фугасна протипіхотна міна натискної дії (ПМН-2) характерного зеленого або коричневого кольору має пластмасовий корпус із датчиком цілі у вигляді хреста. Боєприпас діаметром 12 сантиметрів і силою спрацювання від п’яти кілограмів встановлюють у ґрунтах або на поверхні землі.
Зазвичай внаслідок вибуху людина калічиться або втрачає ступню. Ударна хвиля може викликати втрату свідомості, а висока температура вибухових газів – сильні опіки нижніх кінцівок. Від больового шоку чи втрати крові при несвоєчасному наданні першої допомоги людина може померти.
Термін бойової роботи міни необмежений. Боєприпас не має механізму самоліквідації.
Осколкова протипіхотна міна кругового ураження (ОЗМ-72) має металевий корпус і датчики цілі у вигляді розтяжки, який допомагає їй злетіти вище і вибухнути. Через це її називають ще «міна-жаба». Цей боєприпас походить від німецької виплигуючої міни часів Другої Світової.
При зусиллі всього три з половиною кілограми людей навколо вражають близько 2400 роликів або кульок, що розташовані всередині. Міна може встановлюватися в керованому і некерованому вигляді. Її активно використовували під час війни на Сході України в 2014 році.
Осколкова протипіхотна міна направленої дії (МОН-50) також має пластмасовий корпус і датчики розтяжки. Її розробили в 60-х роках у СРСР як аналог американської міни M18А1 «Клеймор». Боєприпас також спрацьовує при зусиллі три з половиною кілограми.
Міна має великий сектор ураження. Готові забійні елементи (540 кульок або 485 роликів) вилітають по горизонту 54 градуси на відстань до 50 метрів в довжину та до чотирьох метрів у висоту. Час роботи міни необмежений, а елементів самоліквідації немає.
Осколкова протипіхотна міна (МОН-200) має металевий корпус, датчики цілі у вигляді розтяжки і спрацьовує при зусиллі три з половиною кілограми. Від МОН-50 відрізняється більшим розміром.
Встановлюється вручну на ґрунт або кріпиться до дерев чи стовпів за допомогою спеціального кронштейна чи металевого штиря. Міна не має елементів самоліквідації і може встановлюватися в керованому або некерованому вигляді.
Використання новітньої протипіхотної міни ПОМ-3 «Медальйон» для дистанційного мінування території нещодавно зафіксували в Харківській області. Про це повідомила Людмила Денісова, уповноважена Верховної Ради з прав людини.
Міна оснащена електронним сейсмічним датчиком, який приймає сигнал про вібрацію ґрунту. Механізм спрацьовує, якщо амплітуда коливання відповідає людським крокам. Бойова частина міни вибухає на висоті півтора метра. Виробляються такі міни лише в РФ.
«Закликаю міжнародну спільноту відреагувати на факт використання країною-окупантом заборонених видів озброєння та посилювати санкції для повного припинення військової агресії з боку РФ», – написала Людмила Денисова.
Фугасна протитанкова міна (ТМ-62) має впізнавану круглу форму, металевий корпус і датчик цілі у вигляді диска. Боєприпас встановлюється на поверхні землі або в ґрунті і спрацьовує при зусиллі від 120 кг. Заховану в землі ТМ-62 складно виявити міношукачем.
У мережі час від часу з’являється відео автівок, що намагаються об’їхати протитанкову міну або людей, які відштовхують їх на обочину.
«Будь-який вибухонебезпечний об’єкт не варто зрушувати з місця», – наполягає Тимур Пістрюга, голова правління Асоціації саперів України. ДСНС попереджає про можливу небезпеку міні пасток у ТМ-62, що можуть вибухнути, попри велику силу спрацювання.
Мінометні міни, призначені для ураження людей, майна і легкоброньованої техніки, також трапляються в районах бойових дій і становлять велику небезпеку. Від всіх інших видів озброєння їх відрізняє характерне оперення сталевого корпусу. Найчастіше на території України трапляються міни калібрів 120, 82 і 60 міліметрів.
«Не наближайтеся до них, не рухайте, не беріть до рук, не бийте по ним, не нагрівайте…», – просять у ДСНС.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті