Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23495 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Володимир Шевченко
Нещодавно сталася видатна подія. Естонський центр розвитку міжнародного співробітництва в кооперації з Спілкою архітекторів Естонії та Міністерством культури Естонії оголосили архітектурний конкурс на розробку концепції типового проєкту сімейних будинків (для сиріт), для будівництва в Україн. Перший такий будинок має бути побудований в Житомирській області, відбудовою якої опікується Естонія.
Чому ця подія видатна
По-перше, європейські уряди вірять в нашу перемогу і готуються до початку широкомасштабної відбудови за гроші міжнародних організацій.
По-друге, європейські уряди шукають шляхи ефективної допомоги нашій країні з мінімальними ризиками.
Згідно з концепцією оголошеного конкурсу, гроші не будуть надаватися українським чиновникам, а підуть на виробництво в Естонії частин модульних чи елементних будівель з деревини, які будуть швидко монтуватися в Україні. Європейські стандарти виробництва можуть гарантувати нам високу якість при належному контролі на рівні проєктування і будівництва. Західні уряди та платники податків будуть в першу чергу підтримувати саме такий формат допомоги, який враховує баланс інтересів громадян України та країн-донорів.
Чому на першому етапі робіт вони проводять саме архітектурний конкурс в електроному середовищі державних закупівель? Для того, щоб збудувати якісну споруду, спершу треба створити якісний проєкт. Ринкова економіка передбачає, серед іншого, публічну та чесну конкуренцію серед виробників товарів та послуг. Архітектурні конкурси з детально розробленими умовами та завданням на проєктування дають можливість досить швидко та з малими витратами знайти кращу просторову та економічну концепцію, на базі якої буде виготовлена проєктна документація на типовий (краще сказати «зразковий») проєкт.
Завдання на проєктування цього конкурсу складене фахово і може стати в нагоді нашим можновладцям для проведення подібних конкурсів, коли вони нарешті зрозуміють ефективність змагальних процедур (архітектурних конкурсів, тендерів з обмеженою верхньою межею ціни, тощо) для відбудови країни. Поки що конкурси, які проводять можновладці, виглядають недолуго і підозріло. Журі конкурсу на приватне житло для постраждалих від россійської агресії в Київській області, на який Київська обласна військова адміністрація дала конкурсантам лише девять днів (18.07.22-27.07.22), вже близько року не може визначити переможця і не дає ніяких пояснень учасникам, хоча планувала провести оголошення результатів 29.07.22.
Конкурс на реконструкцію історичного будинку в Кам’янці-Подільському під офісний хаб був організований таким чином, що будь яке рішення учасників порушувало умови конкурсу. Не знаю як журі вийшло з цієї халепи, але чесного фахового змагання в цій ситуаіції апріорі не могло статися. Тому досвід проведення конкурсу на сімейний будинок за Директивами
Євросоюзу для нас дуже цікавий.
Але не все так чудово і з цим конкурсом. Естонські колеги зробили спробу розробити механізм залучення українських архітекторів до конкурсу, за яким анонімні авторські колективи обирають собі українського співавтора за даними на візитній картці (?), хоча на етапі концептуальних розробок могли би обійтися і без цього. Можливо тут сталася неточність при перекладі з естонської на українську терміну «візитна картка». Запрошення українських фахівців для адаптації проєкту та авторського нагляду могло би статися на наступних стадіях під конкретний проєкт-переможець і без такої екзотичної процедури вибору співавтора. Кого ж скоріш за все виберуть по візитівці? Мабуть, молодих та кучерявих. І в цьому є сенс, саме їм відновлювати країну. Але проєктування модульних та елементних будинків має свою спеціфіку і фахові знання в цій царині не можна ігнорувати.
Маю надію що залучення українських архітекторів до творчих колективів дасть їм досвід роботи в середовищі європейських фахівців і буде сприяти підвищенню фахових знань та зникненню деяких іллюзій.
І це плюс, але українська фахова спільнота повинна готуватися до таких пригод в майбутньому та пропонувати свій алгоритм залучення наших фахівців до конкурсів, що будуть проводитися за гроші закордонних замовників для України. Якщо відносини архітекторів з закордонними колегами не будуть законодавчо врегульовані в Україні, з урахуванням українського законодавства, Директив ЕС та сучасних практик в світі, то може статися, що наші фахівці стануть непотрібні в своїй країні.
Що треба робити?
По-перше, треба підтримувати конкурси, що організують європейські країни для відбудови України та робити свої по соціальним обєктам, в тому числі і по житлу.
По-друге, треба нарешті навести лад в документах, що регламентують проведення архітектурних конкурсів. Постанова Кабінету Міністрів України №2137 від 25.11.1999 року «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» вже не відповідає сьогоднішнім реаліям і повинна бути суттєво доповнена. Це дозволить українським та закордонним фахівцям будувати прозорі та взаємовигідні відносини.
По-третє, зміни та доповнення до Постанови КМ України повинні розроблятися за участі громадських організацій, в першу чергу за участі Архітектурної Палати НСАУ, до якої входять майже всі діючі сертифіковані архітектори країни. Саме їм доведеться приймати активну участь в відбудові країни.
По-четверте, необхідно всі програми та результати конкурсів викладати на окремий сайт відбудови в соціальних мережах, щоб можновладці, фахова спільнота та замовники аналізували перебіг подій та розробляли рекомендації для подальшої роботи.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
